21 квітня студенти педагогічного факультету КНУВС освітніх програм «Соціальна педагогіка» та «Соціальна робота», за ініціативи Гаранта освітньої програми Соціальна педагогіка, доцентки кафедри Оксани ВОРОЩУК, долучилися до освітньої практики факультету психології та продовжили естафету з малювання мандал як засобу психоемоційної саморегуляції.
У межах заходу учасники працювали над створенням власних та групових мандал, намагаючись через символи, кольори та візерунки відобразити бачення свого майбутнього. Короткий теоретичний вступ щодо значення мандал, принципів їх побудови, структури та символіки представила студентра групи СРСП-22 Анастасія Бойчук.
Практика малювання мандал є ефективним інструментом зниження рівня стресу та тривожності, сприяє покращенню концентрації уваги, розвитку креативності та усвідомленню власних емоцій. Малювання мандал постає не лише як творча активність, а і як м’яка форма самоспостереження та самопідтримки.
У ширшому контексті така діяльність має вагоме значення для професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери. Вона формує навички саморегуляції, емоційної стійкості, розвитку рефлексивного мислення – компетентностей, які є критично важливими у роботі з різними категоріями клієнтів. Водночас досвід проживання подібних практик «на собі» підвищує готовність студентів інтегрувати їх у майбутню професійну діяльність як доступні інструменти підтримки психоемоційного благополуччя інших.
Зазначені підходи корелюють з ідеями Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», яка акцентує увагу на важливості простих, доступних і водночас ефективних практик щоденної самопідтримки. Малювання мандал у межах практик ментального здоров’я постає як універсальний інструмент, що не потребує спеціальної підготовки, але водночас має значний потенціал для зниження рівня стресу і тривожності, розвитку концентрації, креативності та здатності перебувати в стані «тут і зараз».
Таким чином, проведений захід поєднав освітню, практичну та терапевтичну складові, сприяючи не лише розширенню професійного інструментарію студентів, а й формуванню культури дбайливого ставлення до власного ментального здоров’я як невід’ємної частини професійної компетентності майбутнього фахівця соціальної сфери.
